Гавортія (Haworthia), також відома як хавортія, — це мініатюрний сукулент з унікальною текстурою та формою листя. Рослина отримала назву на честь британського ботаніка Едріана Гаворта, який спеціалізувався на вивченні флори Південної Африки. У природному середовищі гавортія росте в посушливих регіонах, зокрема в пустелях і напівпустелях, де здатна виживати в умовах тривалої відсутності води.
Завдяки компактним розмірам (рідко перевищує 20 см у висоту) та невибагливості, гавортія стала популярною серед колекціонерів сукулентів і дизайнерів інтер'єрів. Її часто використовують для створення міні-садів, флораріумів або як окрему декоративну рослину. У домашніх умовах гавортія може жити до 40 років, але цвіте нерегулярно — зазвичай раз на кілька років, випускаючи довгий квітконос (до 90 см) з дрібними квітками білого, рожевого чи жовтого відтінку.
Гавортія належить до родини Асфоделових (Asphodelaceae). У природі налічується близько 150 видів, більшість з яких походять із Південно-Африканської Республіки. Рослина формує прикореневі розетки з м'ясистих листків, які накопичують вологу. Характерною рисою багатьох видів є наявність білих бородавчастих наростів на поверхні листя — вони захищають рослину від перегріву та втрати води.
Коренева система гавортії поверхнева, тому для вирощування підходять неглибокі широкі горщики. Рослина повільно росте і не потребує частих пересадок. Оптимальна температура для активної вегетації — 20–25°C, у період спокою (зимою) — 10–15°C. Гавортія добре переносить сухе повітря, тому додаткове зволоження не потрібне.
Серед різноманіття видів гавортії для кімнатного квітникарства адаптовано близько 30 сортів. Нижче наведено найпоширеніші з них.
Трав'янистий кущик висотою до 7 см з витягнутими загостреними листками, які утворюють щільну розетку. Зовнішня сторона листя має чергування зелених і білих смуг, внутрішня — однорідно-зелена. Бородавки дрібні, майже непомітні. Цвіте дрібними білими квітками, зібраними в суцвіття-волоть.
Один із найдекоративніших видів. Розетка досягає 6–8 см у висоту. Листя соковито-зелені, трикутної форми, густо вкриті білими опуклими крапками, що нагадують перлини. Квітконос довгий, з великою білою або рожевою квіткою.
Вид, схожий на смугасту гавортію, але листя розташоване вертикально по спіралі, що дозволяє рослині витягуватися до 20–25 см. Листки ввігнуті, зеленого або червонувато-бурого кольору, з білими бородавками на зовнішній стороні.
Рослина з майже плоскими, видовжено-трикутними листками, які ростуть по спіралі. Відмінна риса — жовті поперечні смуги на темно-зеленому фоні. Зовнішній край листя вкритий дрібними зубчиками. Квітки білі, дрібні.
Вид з дуже м'ясистими трикутними листками діаметром 5–8 см і висотою до 10 см. Нижня сторона вкрита дрібними бородавками, верхня — світлим мозаїчним малюнком на зеленому або бурому тлі. Здатна цвісти 2–3 рази на рік.
Дрібні овально-трикутні шорсткі листки ростуть ялинкою, створюючи враження склеєності. Розетка витягується до 25 см, згинаючись у процесі росту. Активно утворює дочірні розетки.
Схожа на перлиноносну, але відрізняється вужчими та витягнутими листками з дуже дрібними бородавками, що нагадують бісер. Висота кущика — 5–6 см.
Унікальний вид з циліндричними листками, що нагадують зелені стовпчики. Деякі сорти мають прозорі кінчики, що створює ефект світіння. Квітконос довгий, з однією великою квіткою.
Товсті листки трикутної форми зібрані в щільні розетки. Зовнішня сторона вкрита дрібними білими бородавками, які утворюють смуги. Колір варіюється від зеленого до бурого та коричневого.
Листки нагадують шахову ладдю — м'ясисті, вкриті напівпрозорою шкіркою, без бородавок. Колір ніжно-зелений, висота кущика — 7–12 см.
Карликова щільна розетка з вузьких трикутних листків, ввігнутих усередину. Листя густо вкрите світлими ворсинками (віями). Колір може бути зеленим, сіруватим, сизим або бурим.
Гавортія потребує яскравого розсіяного світла, але прямі сонячні промені можуть викликати опіки. Оптимальне розташування — східні або західні вікна. Взимку, коли світловий день короткий, рекомендується досвічування фітолампами протягом 10–12 годин.
Полив помірний: у теплу пору — раз на 7–10 днів, взимку — раз на 3–4 тижні. Важливо уникати перезволоження, оскільки це призводить до загнивання коренів. Ґрунт має бути пухким, добре дренованим (суміш для кактусів із додаванням перліту або піску). Пересадку проводять раз на 2–3 роки навесні.
Підживлення — з квітня по вересень, раз на місяць, добривами для кактусів і сукулентів із низьким вмістом азоту. У період спокою (жовтень–березень) підживлення припиняють. Розмноження здійснюють дочірніми розетками або листковими живцями.
Гавортія рідко уражається шкідниками, але за умов підвищеної вологості можлива поява борошнистого червеця або павутинного кліща. Для профілактики достатньо забезпечити хорошу циркуляцію повітря та уникати застою води в піддоні.
Різноманіття видів гавортії дозволяє створити колекцію навіть на невеликому підвіконні. Завдяки невибагливості та екзотичному вигляду цей сукулент стане ідеальним вибором як для початківців, так і для досвідчених квітникарів. Правильний догляд забезпечує тривале зростання та регулярне утворення нових розеток, що робить гавортію справжньою перлиною будь-якої колекції.