Технологія Експрес (відома також як вирощування соняшнику під Гранстар, Експрес Сан або Сумо-технологія) базується на застосуванні гербіцидів системної дії з діючою речовиною трибенурон-метил 750 г/кг. Ці препарати вносяться по вегетуючих рослинах і призначені для контролю дводольних бур'янів у посівах соняшнику. Гербіцид швидко проникає в рослини, блокуючи їхній розвиток протягом кількох годин після обробки. Візуальні ознаки дії помітні на 5–8 день, а повна загибель бур'янів настає через 2–3 тижні. Важливо, що препарат діє лише на наявні на момент обробки бур'яни і не має ґрунтової активності.
До гербіцидів на основі трибенурон-метилу 750 г/кг належать: Гранстар, Гранстар Про (DuPont), Експрес (DuPont), Вебб (Бест), Тризлак (Берлуга Кфт, Угорщина), Прометей (Берлуга Кфт, Угорщина), Артстар (Нікагро), Грозний Експерт (Нертус), Гербер (АПК Сервіс ТОВ) та інші.
Застосування технології Експрес забезпечує контроль широкого спектра однорічних дводольних бур'янів порівняно з ґрунтовими гербіцидами. Препарат особливо ефективний проти осоту в період сходів соняшнику. Широкий інтервал застосування — від 2 до 8 пар справжніх листків культури — дає змогу гнучко планувати обробку. Норма внесення варіюється залежно від ступеня засміченості поля, допускається двоетапне внесення. Технологія не обмежує сівозміну — наступні культури можна висівати без обмежень.
Технологія Експрес застосовується виключно на гібридах соняшнику, стійких до гербіцидів на основі трибенурон-метилу 750 г/кг. Серед поширених гібридів: Піонер (П64ЛЕ19, ПР64Е71, П63ЛЕ10, ПР64Е83, Е83, Е71), ВНІС (Ауріс, Сонячний настрій, Рембо, Бонд, Матадор, Дракон), Сади України (НС 2017, НС 2018), Семанс (Солтан). Заборонено вносити препарати, якщо соняшник перебуває у стресовому стані: через надмірне зволоження, засуху, температуру понад 27°C або нижче 10°C, різкі добові коливання температур, пошкодження градом, шкідниками, заморозками або дефіцит живлення. Обробки не проводять після сильних дощів мінімум три дні, доки зайва волога не піде з ґрунту.
Схеми внесення гербіциду включають одноразове та двоетапне застосування. Одноразове внесення проводять у фазі 2–8 пар справжніх листків соняшнику з нормою 25 г/га (максимум 30 г/га). Деякі гібриди, зокрема Піонер, витримують до 50 г/га. Двоетапне внесення: перше — у фазі 2–4 пар листків з нормою 10 г/га, друге — у фазі 6–8 пар листків з нормою 15 г/га. Після обробки можливе тимчасове пожовтіння або затримка росту рослин, що є нормою; відновлення триває 1–2 тижні. Перевищення норми може спричинити деформацію листя або утворення додаткових малопродуктивних кошиків.
Ефективність гербіциду залежить від фази розвитку бур'янів на момент обробки. Оптимальні строки: марь біла — до 4 справжніх листків; амброзія полинолиста — до 2 справжніх листків; підмаренник чіпкий — до фази 3–4 кільця; інші однорічні дводольні — до 4–6 листків; багаторічні дводольні (осот) — фаза розетки до початку росту стебла.
Стійкість гібридів соняшнику до трибенурон-метилу зумовлена специфічною генетикою. Однак численні фактори можуть знизити ефективність препарату або спричинити пригнічення культури. Хімічні фактори: заборонено вносити добрива методом обприскування в період гербіцидної обробки; інсектициди групи фосфорорганічних сполук (ФОС) негативно впливають на дію гербіциду; не можна змішувати гербіциди Експрес з іншими препаратами. Природні фактори: уникати обробок при різких коливаннях денних і нічних температур, надмірному зволоженні ґрунту, засушливих умовах, а також при температурі повітря понад +25°C або нижче +12°C, оскільки це суттєво знижує ефективність.
Дотримання цих регламентів забезпечує максимальну ефективність технології Експрес, мінімізує ризики фітотоксичності та гарантує стабільний урожай соняшнику.
Падалиця соняшнику, створеного за технологією Експрес, становить серйозну проблему для сучасного агровиробництва. Ці гібриди мають генетичну стійкість до гербіцидів з класу інгібіторів ацетолактатсинтази (ALS), зокрема до трибенурон-метилу, а також до інших сульфонілсечовин, імідазолінонів та триазолпіримідинів. Така стійкість, закладена селекціонерами для захисту самої культури, створює складнощі при вирощуванні наступних культур у сівозміні, оскільки насіння, що осипалося, дає сходи, які неможливо контролювати традиційними ALS-інгібіторами.
Ефективне знищення такої падалиці потребує принципово іншого підходу, заснованого на використанні гербіцидів з альтернативними механізмами дії. Найбільш дієвими в цій ситуації є препарати на основі синтетичних ауксинів, зокрема флуроксипіру, 2,4-Д, МЦПА та клопіраліду. Ці сполуки впливають на рослину через рецептори, не пов'язані з ALS-ферментом, що дозволяє подолати стійкість падалиці. Однак успіх заходу залежить від правильно визначених фаз розвитку бур'яну, погодних умов та технології внесення.
Соняшник, створений за технологією Експрес, містить мутацію в гені, що кодує фермент ацетолактатсинтазу. Це робить фермент нечутливим до дії трибенурон-метилу та інших ALS-інгібіторів. Падалиця успадковує цю ознаку, тому застосування гербіцидів тієї ж групи (наприклад, на основі метсульфурон-метилу, нікосульфурону, флуметсуламу) на наступних культурах не дає результату. Більше того, навіть комбінації ALS-інгібіторів з іншими діючими речовинами часто неефективні, якщо вони не містять компонентів з іншим механізмом дії.
Для успішного знищення падалиці соняшнику Експрес необхідно використовувати гербіциди, що належать до групи синтетичних ауксинів (HRAC група 4). Вони імітують дію природних гормонів росту, викликаючи неконтрольований поділ клітин та загибель рослини. Найкращі результати демонструють такі діючі речовини:
Ефективність обробки залежить від точності визначення фази розвитку падалиці. Найкращий час для застосування ауксинів — фаза від сім'ядолей до 4 справжніх листків. У цей період рослина найбільш чутлива до гормональних гербіцидів. При пізнішому внесенні (фаза 6–8 листків) дозу слід збільшувати на 20–30%, але це підвищує ризик фітотоксичності для основної культури. Температура повітря під час обробки має бути в межах 15–25°C, оскільки при нижчих температурах уповільнюється метаболізм гербіциду, а при вищих — посилюється випаровування. Вологість ґрунту також важлива: на сухому ґрунті ефективність знижується через слабке поглинання препарату кореневою системою.
При плануванні обробок слід враховувати залишкову активність гербіцидів у ґрунті. Клопіралід, наприклад, може зберігатися в ґрунті до 12 місяців, що обмежує висів чутливих культур, таких як ріпак, гречка чи соя. Флуроксипір та 2,4-Д розкладаються швидше (протягом 2–4 тижнів), тому вони безпечніші для наступних культур у сівозміні. Для мінімізації ризику фітотоксичності рекомендується використовувати бакові суміші ауксинів з контактними гербіцидами (наприклад, бентазоном), що дозволяє знизити норму витрати ауксинів без втрати ефективності.
У реальних умовах найчастіше використовують комбінацію флуроксипіру (0,3–0,5 л/га) з 2,4-Д (0,5–0,8 л/га) або МЦПА (0,6–1,0 л/га). Така суміш забезпечує синергічний ефект, знищуючи падалицю навіть у стресових умовах (посуха, перепади температур). Важливо також додавати ад'юванти (ПАР) на основі етоксилатів ізотридецилового спирту, які покращують проникнення гербіциду через кутикулу листка. Норма витрати робочого розчину має становити не менше 200–300 л/га для забезпечення рівномірного покриття.
За даними досліджень 2023–2024 років, в окремих регіонах України (Харківська, Дніпропетровська, Кіровоградська області) зафіксовано появу популяцій падалиці соняшнику з частковою стійкістю до флуроксипіру. Це пов'язано з багаторічним застосуванням ауксинів у сівозмінах з високою часткою соняшнику. Для запобігання подальшому розвитку резистентності необхідно чергувати гербіциди різних груп (наприклад, ауксини з інгібіторами протопорфіриногеноксидази (PPO) або інгібіторами фотосистеми II) та використовувати механічні методи контролю (лущення стерні, глибока оранка).
Контроль падалиці соняшнику Експрес вимагає системного підходу, що поєднує хімічні методи з агротехнічними. Використання гербіцидів на основі флуроксипіру, 2,4-Д, МЦПА та клопіраліду залишається основою стратегії, але успіх залежить від точності застосування, моніторингу резистентності та адаптації до локальних умов. Регулярне оновлення схем обробки на основі даних польових випробувань дозволить мінімізувати втрати врожаю та зберегти ефективність гербіцидів у довгостроковій перспективі.