Як мити кішку?

Не секрет, що кішки не люблять купатися. Ну, ось не люблять і все тут! Своє невдоволення вони висловлюють подряпанням і часом кусанням. Перший раз мені навіть було шкода мити кішку. Вона така бідненька там, в тазику, проситься на руки і жалісливо м'яукає. Але треба, значить, треба! Гігієна важлива і для кішок!

Відразу скажу: фотографії самого процесу купання я надати не можу, тому що все-таки це незручно мити однією рукою кішку, а іншою знімати. Але зате Ви можете подивитися на наших кіс, коли вони сухі і добрі. Кішок у нашій родині багато: одна (Лисі) живе зі мною і чоловіком, кіт Тоша - у свекрухи, Пушок і Маркіза - у моїх батьків. Часто мити їх не можна, звичайно, але періодично - потрібно, особливо, коли кіт повернувся з тижневого «загулу».
До цього відповідального заходу треба підготуватися. Мити вихованця можна тільки після того, як пройде 4 години після його останнього прийому їжі. У ванну треба поставити три тазики (у нас влазить), наповнених теплою водою. У першому я розчиняю невелику кількість спеціального шампуня. У цей таз треба обережно опустити кішку, яку слід намагатися заспокоювати словами, погладжуваннями. Рухи не повинні бути різкими, тварина і без того налякана. Намочивши вовняний покрив, я акуратно втираю в нього невелику кількість шампуня. Вихованцю, звичайно, це не подобається. Щоб він не втік, я однією рукою тримаю його за передні лапки, а другою намилюю шерсть і сповіщаю водою з першого ж тазика. Потім тварину потрібно акуратно опустити в другий тазик, сповснути його вовну тут, а потім у третьому тазу. Щоб остаточно видалити шампунь, я вмикаю душ. Під час всього процесу купання з твариною треба розмовляти спокійно. Нехай кішка кусає до крові, нехай дряпає, не можна робити різких рухів і починати нервувати. Вона просто налякана, ось і все. Не можна допускати, щоб вода потрапила їй у вуха і рот
. Після купання кісу обертаю в старий махровий рушник, знову погладжую, трохи сиджу з нею на дивані, а потім відпускаю на пол. Феном не сушу. По-перше, вдома тепло, кішка не застудиться. По-друге, шум фена може ще сильніше налякати вихованця. Звичайно, кішку відразу на вулицю відпускати не можна. А після того, як вовна остаточно підсохне, я обов'язково пригощаю її чимось смачненьким. Або дозволяю спати в ліжку, чому наш Тоша дуже радий

:Насамкінець скажу: у моєї подруги кошеня обожнює купатися. Він мурликає, коли його миють. Як не дивно, але це так!