Амбарний довгоносик (Sitophilus granarius L.) є одним із найнебезпечніших шкідників зерна під час зберігання. Цей жук із родини довгоносиків поширений у всьому світі й здатен завдати значної шкоди запасам зернових культур, таких як пшениця, жито, овес, кукурудза та гречка. Його шкодочинність проявляється не лише через пряме поїдання зерна, але й через погіршення якості продукції, що робить її непридатною для споживання або посіву.

Мавританська козявка (Tenebrioides mauritanicus L.) належить до класу Комахи (Insecta), ряду Твердокрилі (Coleoptera), родини Щитоподібні (Ostomatidae). Цей вид є космополітом і поширений у всіх регіонах, де зберігають зерно та продукти його переробки. Хоча за своєю природою комаха є хижаком, а її личинки знищують інших комах у зерносховищах, шкода від мавританської козявки часто переважає користь. Вона завдає значної шкоди зерну ячменю, кукурудзи, пшениці, а також сухофруктам і овочам. Особливо небезпечна козявка для борошна: пошкоджена продукція темніє, набуває неприємного запаху і стає непридатною для хлібопекарських потреб. У сучасних умовах зростання обсягів зберігання зерна та інтенсифікації міжнародної торгівлі ризик зараження мавританською козявкою зростає, що вимагає від фахівців глибокого розуміння її біології та сучасних методів контролю.

Вирощування пшениці стикається з численними викликами, серед яких одне з чільних місць посідають шкідники. Їхня діяльність здатна суттєво знизити врожайність та погіршити якість зерна. Для ефективного захисту посівів необхідно мати глибоке розуміння біології основних видів, їхнього життєвого циклу та факторів, що сприяють їхньому розмноженню. Сучасний агрономічний підхід передбачає інтегрований захист рослин, який поєднує агротехнічні, біологічні та хімічні методи.

Злаковий клопик (Trigonotylus ruficornis G.) належить до родини сліпняків (Miridae) ряду напівтвердокрилих (Hemiptera). Це один із найпоширеніших шкідників зернових культур, що спричиняє значні втрати врожаю в різних агрокліматичних зонах. Його шкодочинність особливо відчутна в регіонах зрошуваного землеробства, зокрема на рисових системах, де він здатен формувати три покоління за вегетаційний період. Розуміння морфології, фенології та сучасних методів контролю чисельності цього фітофага є критичним для ефективного захисту врожаю.